psyhoza12
Як "необхідність" зберегти статичного персонажа зіпсувала чудове аніме
Це аніме, мабуть, розчарувало мене найбільше з усіх переглянутих. І не тому, що його хвалять, а мені не сподобалося - ні. Таке буває часто і це не викликає сильних емоцій. Справа в тому, що я був в захваті від перших серій Чюнібьо! Історія, гумор, ексцентричні персонажі, анімація (особливо зображення "битв" героїнь і контраст із реальністю), фони; предмети, які відсилають до міфології, попкультури і відзеркалюють внутрішній світ персонажів. ЧГГ Юта Тогаші, який намагається позбутися свого "темного" минулого в ролі темного володаря полум'я. Але після першої половини аніме, автори вирішили додати драму :( І знову ж таки, не маж нічого проти драми, але той посил, який вклали автори не просто мені не сподобався, він відверто шкідливий. Розумію, що для продовження вигідно щоб персонажі залишалися статичними і будь-який їхній розвиток, як у посередньому ромкомі, зрештою повернувся до початковою стадії набору характеристик, що зробили кожного конкретного персонажа впізнаваним. Ну і проти статичних персонажів я теж нічого не маю. Я був готовий щоб вони залишилися такими, якими були в першій половині аніме. Але після розкриття драми ЖГГ Ріккі Таканаші, такий відкат є справжньою катастрофою. Для початку, що власне таке цей синдром чюнібьо? Якщо коротко, то це форма ескапізму шляхом інфантилізації поведінки. Тобто, 15-річні підлітки ведуть себе як 10-річні діти, уявляючи битви зі злими демонами і себе як героя/героїню. Таким чином синдром Чюнібьо дозволяє створити власний світ, в якому завжди є місце для пригоди, і я який можна втекти від проблем світу реального. Натомість, він позбавляє взаєморозуміння із батьками/родичами, ускладнює соціальну адаптацію та спілкування із людьми, які не "хворіють" цим синдромом. Не можу оминути і регулярні "побиття" і тички Рікки від Юти і старшої сестри. Здебільшого це було зроблено кумедно і не дуже серйозно, але іноді виглядало жорстковато. Що вже говорити, якщо на ютубі є відео з 7 млн переглядів, про те як Юта ображає Рікку протягом 7 хвилин Згадуючи Юту "темного володаря полум'я", мимоволі приходить на думку "Темний фенікс". Але ексцентрична поведінка Окабе не була направлена на втечу від реального світу. Він ніколи себе не соромився і просто хотів щоб його друзям було весело. Але не всі персонажі "хворі" на чюнібьо жертвують соціальними зв'язками. Декоморі найкраща учениця класу, вона добре ладнає з однокласниками, а чюнібьо для контрольована гра, на кшталт захоплення субкультурою. Вона просто хоче розважатися і їй байдуже на думку інших щодо того, як це виглядає. Тож цей "синдром" не обов'язково несе в собі щось негативне. Я припускав що Рікка і Декоморі поступово переконають Юту і Нібутані (ще одна дівчина, яка хоче зав'язати зі своїм "темним" минулим чюнібьо), забити на думку інших і робити те, що їм подобається. Але тут почалася драма, яка і розкрила всі негативні аспекти синдрому Чюнібьо. Тож далі пояснюю свою думку зі спойлерами. Але перед цим зазначу, що враховуючи плюси і отримане задоволення від роботи Kyoto Animation, я не можу поставити оцінку меншу, ніж 7/10.
Рецензія на тайтлЧюнібьо теж хочуть кохати!Сторінка тайтлу