Еталонна посередність
Після перегляду другого сезону Mato Seihei no Slave, діалог на початку першої серії про "суху частку" із шептанням на вушко та посмішками, якось дивно сприймається ;) В принципі, ось те аніме про катів, вже підготувало мене до того, що японці можуть романтизувати абсолютно будь-яку річ на світі, але тут є інші нюанси. "- Якраз хотіла до вас зайти щоб занести орендну плату і забрати одяг - Боже, ні! Я не можу дозволити тобі так мене балувати!" А ви балуєте своїх лендлордів, сплачуючи за оренду квартири?) 1 серія 19:00 вся суть тайтлу в цьому кадрі. Ось для чого він створювався) "Я просто проходив повз, помітив що пральня зачинена, заліз на другий поверх і розбудив її - ось і все" Так, місцями тайтл кумедний, але, на жаль, лише місцями. Ледь не вперше спрацювало правило трьох епізодів, бо 3 серій (особливо перша половина) зацікавила. Але сумно, що основа, так би мовити фундамент аніме - прання (структура, робота, виведення плям, тощо) - все не дуже цікаво подано і занадто просто. І я би не очікував чогось такого від слайсу, але минулорічні Коштовності Рурі встановили високу планку як для предметної частини (ознайомлення з тематикою аніме, певне навчання основам), так і для анімації. Сотні аніме переглянуто, а все продовжую дивуватися, як японці в аніме про роботу з дорослим акторським складом і регулярним фансервісом різних частин тіла героїні; поєднують із інфантильними діалогами та ситуаціями? І наче цього було мало, так тут ще є, типу, магістральна сюжетна лінія з амнезією! Так, це кліше вже і для "урізноманітнення" слайсів використовується. Але не хвилюйтеся, вона все одно за весь сезон нікуди не здвинеться. Як і "інтрига" про колишніх власників пральної та недоромантична лінія із школярем кудере. Відверто посереднє виконання. P.S. Кому не вистачило у другій серії, в кінці останньої ще буде сюрприз від Найро-чан...













